Представляємо вашій увазі ідею створення каналу, який поєднає країни Балтійського та Чорного морів з регіоном Тримор'я, країнами Norden і Кавказу, Туреччиною
Ми впевнені, що реалізація цієї ідеї призведе до:
Запрошуємо вас ознайомитися з цією ініціативою та разом з нами досягти успіху!
Історія виникнення ідеї побудови судноплавного коридору між Балтійським та Чорним морями:
З часів Київської Русі до середини 19 століття Дністром сплавляли до чорноморських портів цінну деревину, вивозили зерно, хутро, мед, вироби місцевих ремісників.
У період Австро-Угорської імперії проводилися роботи з регулювання русла річки: дно очищували і поглиблювали, русло вирівнювали, укріплювали береги, організовано вантажні та пасажирські перевезення, споруджено річковий порт у Галичі. Саме тоді з ідеєю з’єднати басейни Балтійського і Чорного морів виступило міністерство транспорту Австрійської імперії, розпочали вивчення та розробку проектів водних доріг, які мали входити в єдину європейську систему.У числах "Технічного часопису" за 1901-1902рр. подано цикл статей, присвячених проектам побудови каналів, що мали з’єднати басейни Адріатичного, Північного, Балтійського та Чорного морів.
У 1996 році виникла ідея побудови водного шляху Е-40, але активні переговори почалися лише через 20 років. У 2015 році Морський інститут у Гданську опублікував остаточний звіт про техніко-економічне обґрунтування «Відновлення внутрішнього водного шляху Е40 Дніпро - Вісла: від стратегії до планування». Це водна магістраль, яку хотіли збудувати для перевезення вантажів між Балтійським та Чорним морями від Гданська до Херсона. Однак у грудні 2021 року ЄС повідомив, що проєкт водного шляху Е40 у польській частині не буде профінансований або включений до Транс'європейської транспортної мережі TEN-T, тому що він несумісний з охороною природи за принципами сталого розвитку. Наприкінці липня 2022 року Уряд України денонсував Угоду з Білоруссю про судноплавство внутрішніми водними шляхами. В результаті Україна більше не співпрацюватиме з Білоруссю водним шляхом Е40.
Реалізація ідеї Baltic-Black Waterway within the Baltic-Black Sea Axis передбачає 3 етапи:
Створення гідровузлів від села Горигляди Чортківського району Тернопільської області до створу існуючої Дністровської ГЕС, 370 км
Створення каскаду 13-ти гідровузлів з ГЕС та водосховищами комплексного призначення на р. Дністер суттєво сприятиме покращенню умов комерційного судноплавства, покращенню життю людей і збільшенню туристичного та рекреаційного потенціалу. Загальна потужність 13-ти гідровузлів з ГЕС буде 126 МВт з річним виробітком біля 800 млн. кВт·год покращить соціально-економічний розвиток та підвищить енергетичну безпеку регіону.
Будівництво судноплавних шлюзів
Будівництво передбачається в створах 3-х існуючих гідровузлів - Дністровської та Нижньодністровської ГЕС на території України і Дубосарської ГЕС в Молдові для проходження суден з Тернопільської області до Чорного моря.
Будівництво судноплавного транспортного коридору
Судноплавний транспортний коридор між Чорним та Балтійським морем, загальною довжиною близько 2130 км, влаштований річками Дністер, Вишня, Сян та Вісла (Україна-Польща).
Польща, Україна та Молдова відіграють важливу роль в ідеї створення Baltic-Black Waterway, оскільки вони розташовані між Балтійським та Чорним морями. Якби канал було збудовано, країни могли б стати важливим транзитним пунктом для товарів, що переміщуються між регіонами Baltic-Black Sea Axis, отримати значний економічний зиск від створення каналу та його використання, у тому числі від розвитку транспортної, туристичної та енергетичної інфраструктури вздовж каналу
необхідно провести серйозну оцінку економічної та фінансової доцільності проекту, включаючи:
Проведення глибоких досліджень морських гідрологічних умов, технічної можливості та безпеки будівництва каналу, інші роботи, щоб довести проект до Feasibility study
Отримати підтримку з боку держав та міжнародних організацій, які можуть допомогти в координації робіт зі створення каналу
Врахувати потенційні екологічні та соціальні наслідки проекту, провести консультації з місцевими жителями та зацікавленими сторонами, щоб знизити можливі негативні впливи на навколишнє середовище та суспільство
Провести широкомасштабну підготовку та координацію робіт, а також залучити необхідні ресурси та підтримку з боку всіх зацікавлених сторін
Визначити джерела фінансування, залучення інвесторів та бізнес-партнерів
Вирішити низку питань, пов'язаних з екологією, безпекою та геополітикою
Враховувати думку населення та зацікавлених сторін, проводити консультації та діалог з громадськістю для забезпечення прозорості та легітимності проекту
Дорожню карту реалізації ідеї
Передпроектну роботу великого інфраструктурного проєкту
В результаті реалізації ідеї Baltic-Black Waterway кожна країна Baltic-Black Sea Axis отримають низку позитивних результатів:
Зміцнення економічної та політичної інтеграції регіону, що підвищить його вплив на світову арену
Зміцнення безпеки та обороноздатності регіону за рахунок покращення інфраструктури та можливості більш ефективного контролю транспортних потоків
Збільшення обсягу транспортування товарів, скорочення часу та вартості доставки, що зробить регіони більш конкурентоспроможним на світових ринках
Підвищення рівня економічного розвитку регіону, оскільки новий канал сприятиме ефективнішій торгівлі та покращенню інфраструктури в регіоні
Зміцнення партнерства та взаємодії між країнами регіону в галузі економіки, культури та науки, що зробить регіон більш привабливим для інвесторів та туристів, доходів у сфері готельного та ресторанного бізнесу
Створення нових робочих місць та збільшення податкових надходжень до бюджетів країн-учасниць
Поліпшення екологічної обстановки в регіоні завдяки використанню відновлюваних джерел енергії на нових гідроелектростанціях
Введення нового каналу Baltic-Black Waterway може стати ключовим кроком до створення Baltic-Black Sea Axis, що сприятиме розвитку економіки, політичної стабільності та екологічної стійкості регіону
Для реалізації ідеї необхідна взаємодія та злагода між країнами-учасницями, а також фінансування та експертиза. У довгостроковій перспективі заплановані вигоди для всіх зацікавлених сторін можуть значно переважити витрати та зусилля, необхідні для реалізації цієї ідеї.
Проектним офісом Вест Юкрейн Діджитал, спільно з компаніями Матік та Укргідропроект проведено попередні вишукувальні та оціночні роботи щодо розробки інфраструктурного проекту об’єнання Балтійського та Чорного морів на території України.
Ми пропонуємо владі, міжнародним організаціям та бізнесу з країн Тримор’я приєднатися до співпраці з нами, щоб разом продовжувати проведення досліджень економічної, екологічної та соціальної доцільності проекту. Це дозволить визначити потенційні ризики та вигоди, пов'язані зі створенням каналу, та вжити відповідних заходів для мінімізації ризиків та максимізації вигод.
Зацікавленим у співпраці просимозвертатися до керівника Проектного офісу Вест Юкрейн Діджитал:
Електронна пошта: moc.liamg%40latigideniarkutsew